Сьогодні ще той деньок видався... Почався він в 2 ночі, коли в мене вирубився ні з того ні з сього комп'ютер (якщо ви думаєте що компи в людей які в них розбираються не ламаються - то ви глибоко помиляєтеся. З такими режимами що я йому задаю, дивно як взагалі працює). Наче розібрався в чому причина була - перегрів процесора, бідака при температурі 90 градусів не може працювати... Зараз вилікується заміною термопасти і прочисткою кулера, але перша ластівка вже є.
Далі трохи поспав. Рідко щось сниться - а тут самі кошмари цілу ніч... менше треба думати перед сном.
Ну і цілий день бігав то за тестером на колишню роботу, то за підписами в обхідному листі, то за картриджом до принтера.
Потім весь вечір брату домашню допомагав робити, на яку він мав цілі канікули, а лишив на останній день - ось значить коли до такого привчають, ще в школі.
Отже про те як підпис у Військовому інституті ставив. Вирішив не відкладати похід з приписним і паспортом на завтра (дивно від себе таке чути, але нехай). Рівно в 16-30 я був на місці і що ж:
...двері в кабінет зачинені і опечатані, тоді як робочий день закінчується в 17-00. Але ми ще й не таке бачили, голими руками так просто не візьмеш - заломився я в кабінет до начальника 2-го відділу і так і так кажу - ваші працівники вже тю-тю, а я третій раз сюди їхати не хочу. Він все підписав без проблем і що саме цікаве, ніякого приписного чи паспорта і близько не треба було. На логічне питання якого дідька ці дві