В Київ і назад я їздив експрес-потягом Львів-Київ. Він має кілька переваг перед звичайним, але недоліків також багато - це крісла сидінь (ну чого вони такі не зручні?), температура в салоні (їхали при 30-градусній спеці, а вийшли на вулицю - мінус 10) ну і сумнозвісний телевізор. Спочатку хотів щоб його швидше включили, бо він все ніяк не хотів нормально працювати... але коли його ввімкнули, я про це пожалкував. Ангели Чарлі звичайно не найгірший фільм, але 2 рази підряд... ще й з поганим перекладом - це занадто. Виходячи з вагона я помітив джерело страждань - касетний відомагнітофон і одна єдина касета в наявності. Добре що назад ми їхали в іншому вагоні
Найближчим часом обов'язково треба поїхати в Київ не у конкретній справі, а просто так... а то зав'язаний і нікуди відлучитися не можеш. Та й свою думку про саме місто небхідно змінювати, а то вона якась дуже не позитивна.
За півтора дня відвідав лише Петрівку в неділю після обіду і то ледве вирвався. Враження про цей ринок повністю зіпсував - я не можу ніяк зрозуміти його зміст. Сотні палаток які торгують абсолютно однаковим товаром. Якби ще якийсь ексклюзивний контент, а то всі стандартні ігри які можна придбати в нормальному магазині, музика, якої так само всюди повно, фільми - або з поганою якістю або звичайні ліцензійні, які можна придбати за ту ж ціну де-інде. Нарешті двд-рки і ті з явно завищеною ціною... Єдине що там є багато - це книжки... хоча я того що шукав так і не знайшов... І це я не згадав дуже "привітних" продавців які на не зрозумілій іноземній мові намагаються тобі довести, наче того що я шукаю в природі не існує.
Субота пройшла досить мляво (вирватися в "Україну" так і не вдалося). Трохи грали в нову приставку - WII (можливо хтось чув), керування відбувається так як у віртуальній реальності, тобто щоб виграти матч в боксі, необхідно серйозно помахати руками, а після години гри в теніс і бейсбол руки болять наче грав справжньою ракеткою чи бітою. Та й дивилися фільми (зі всього, лише Ілюзіоніст сподобався, можливо в наступних постах трохи більше розкажу про цей фільм).
У неділю вітали іменинницю. Наш подарунок був якраз в тему - радості і емоцій не було меж. Приємно робити подарунки коли вони справді бажані... Ну, про випиті напої і спожиту кількість їжі я згадувати не буду.
Взагальному, поїздка сподобалась, за виключенням кількох моментів але... правда це тема вже іншого поста...
Зворотню дорогу (а нас в вагоні було лише 6 чоловік) читав "Последний поединок" Североова, який переповідає історію так званого "матчу смерті". Обов'язково присвячу цьому один за наступних записів.