Той же маршрут, ті ж відчуття, ті ж думки, тільки різниця - 4 місяці. Що це?
Хоч кіл на голові теши? Горбатого могила виправить? Повторение - мать учения?
Чи страшне "Вище голови не стрибнеш"?
Ще й в аську поезію кидали...
Хм...ти ніколи не станеш моєю
я ніколи не стану твоїм
пронесуся як дим над землею
і розтану у небі як дим
Володимир ЦибулькоА цей навіть сподобався...За хвилину до того, як випаде дощ,
ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском
ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
твого тіла і враз його стиснуть.
Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
відчувають смак їжі за мить до годівлі,
так солдат, що за хвилю повинен загинути,
відчува деформації у власному тілі.
Сміх, що має до мене назавтра прийти,
розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з’явишся ти, -
я тебе передчую.
Сергій Жадан