Таки не показали... ні, гра епізодами проглядалася... зарядженіть на боротьбу, налаштованість, зосередженість... це все було... не вистачало креативної думки (як би нам знадобився Ребров...), холоднокровності в вирішальні моменти і елементарного фарту.
Італія в своєму стилі... за тактику 5 балів! От що значить коли кожен бездоганно виконує власні функції і дотримується установки на гру.
Ми поступилися... показавши пристойну гру. Нічого страшного... це еволюція... на все потрібен час. І наш час ще прийде!
(повірили що я так і думаю? дзюськи! наші програли... а отже капці нам... гнати того Блохіна поза шию...)
А взагалі... ну як, шановні, мене хтось підтримає в думці що не все втрачено і в нас є шанс вийти з групи? ...і правильно...
Але я так не можу... якщо є шанс, надія... навіть найпримарніша... я віритиму. Адже без надії дуже туго... як в футболі, так і в житті.
Тепер про день... ПАРАША! Повна! Чого воно так... тільки починає подобатися робота, як приходить пі..., і все стає з ніг на голову? Дивно, я дуже поважаю шефа як професіонала... але вважаю його останнім мудаком як людину!
Але це загартовує... і я впевнений що цей мінус дасть величезний плюс в майбутньому...
Блін чого я такий оптимістичний зараз? Може це друга ночі так впливає... хоча хотілося б думати що на то є інша причина... і ця причина не є лише сухим оптимізмом...