В неділю до міста Лева завітав європейський гандбол. Місцева Галичанка зіграла перший матч 3-го раунду кубка ЕГФ з командою БНТУ-БелАЗ, багаторазовим чемпіоном Республіки Білорусь. До матчу з різних джерел поширювалася найрізноманітніша інформація. Причиною таких різних думок про наші перспективи була відсутність об'єктивної інформації про суперника, про його сильні і слабкі сторони.
Палац спорту "Будівельник", чи не єдиний спортивний комплекс який взмозі приймати матчі такого рівня в західній Україні, цього вечора був переповнений. Рідко коли побачиш щоб на гандбол приходило стільки людей (всі 600 місць були зайняті).
Розпочався матч... з перших секунд білоруська команда захопила ініціативу, показуючи дуже щільну гру в захисті і чудову результативність в атаці... 3-0, 4-1... і все виглядало надзвичайно песимістично. Львів'янки були просто приголомшені таким початком і їм знадобилося кілька хивлин щоб прийти до тями. Настя пропускала все що летіло в сторону воріт, дівчата не могли організувати жодної комбінації, а кіпер білорусок витягувала, здавалося, мертві м'ячі. Атмосферності безнадії ще додавав тренер суперників - харизматичний Костянтин Шароваров, який за кожен промах своїх підопічних готовий був роздерти їх на шматки. Але потрібно віддати належне Галичанкам. В найкоротший термін вони зуміли перебудувати власну гру, спочатку зробили ставку на дальні кидки, а потім поступово почали знаходи дірки в захисті БНТУ. Ближче до перерви львів'янки змогли наздогнати суперниць і пішли на перерву за рахунку 16-16.
Зазначу що публіка досить активно намагалася підтримувати улюблену команду, не замовкав барабан, постійно було чути скандування "Галичанка, вперед". Така активність не може не тішити... і дівчата сповна винагородили відданих вболівальників. З перших хвилин 2-го тайму вони захопили ініціативу, стали впевненіше почуватися на майданчику, атакували досить результативно. Гра в захисті й далі кульгала, але реалізація власних моментів була на дуже пристойному рівні. Переломним моментом в матчі стала травма ключової фігури - воротаря наших суперників. Її дублерша явно не дотягувала до рівня БНТУ. Галичанки почали користуватися такою нагодою і довели різницю м'ячів до 5-ти... Зазначу що травм цього вечора було не мало. Як мінімум 3 гравці на обидві команди не змогли закінчити поєдинок. Чи то тренер білорусок вчасно взяв таймаут, чи львівські гандболістки зарано повірили в перемогу з пристойним рахунком, але суперниці зуміли скоротити різницю до 2-х м'ячів і якби не вдала гра Насті Безсмертної, могли б взагалі звести поєдинок до нічиї. Але останні 2 хвилини матчу виявились за нами і як підсумок: 36-33 і хороший настрій перед матчем відповіддю в Мінську. Якщо дівчата продемонструють такі ж бійцівські якості що і в недільному поєдинку, думаю вони зможуть втримати цю перевагу і пробитися до наступного раунду престижного європейського клубного турніру.
Наш суперник, гандболістки БНТУ:
Гандболістки львівської "Галичанки":
Передматчеве традиційне налаштування:
А це рефері поєдинку... близнюки?
Рахунок на табло: