Звернення до всіх, хто читає мій щоденник, така собі міні-заява:
Я розглядаю віртуальне спілкування (це включає e-mail, icq, цей щоденник, і т.д.) не як "штучно створену реальність (c)", і не як якусь там розвагу, а лише як доповнення до реального спілкування. Фактично цим я хочу сказати, що якщо я щось пишу або говорю, то це все серйозното, означає те ж саме якби я сказав вам то особисто. Якщо я щось обіцяю, то я то виконую і т.д. - тобто все як і в житті.
Не знаю для чого я це написав, просто хотів щоб ви про це знали.
Ця заява навіяна прочитанням одного щоденника "от і до" з дуже сумним кінцем.
І от зразу заявляю - я більше не лазатиму по рендомних щоденниках.
Я розглядаю віртуальне спілкування (це включає e-mail, icq, цей щоденник, і т.д.) не як "штучно створену реальність (c)", і не як якусь там розвагу, а лише як доповнення до реального спілкування. Фактично цим я хочу сказати, що якщо я щось пишу або говорю, то це все серйозното, означає те ж саме якби я сказав вам то особисто. Якщо я щось обіцяю, то я то виконую і т.д. - тобто все як і в житті.
Не знаю для чого я це написав, просто хотів щоб ви про це знали.
Ця заява навіяна прочитанням одного щоденника "от і до" з дуже сумним кінцем.
І от зразу заявляю - я більше не лазатиму по рендомних щоденниках.
І правильно зробиш. Інколи таке можна прочитати, що погано на душі стає.
Та отож... але в дечому трохи повчально...