Ось, по спецзамовленню, з останнього походу в музей воскових фігур у Львові... Це відділення Санкт-Петербургського музею. Не знаю чи досі виставляється. Може й так. Фотки зроблені як на мильницю, так і на мобілку, так що якість бажає бути кращою.
Експозиція невелика, близько 50 експонатів... Про кожного травили якусь історію. Спробую згадати що зможу...
Значить як робляться експонати: кожен музей має свою методику виготовлення, яку тримає в секреті. Якщо експонати в Музеї Мадам Тюссо в Лондоні виготовлені з високоякісного альпійського воску - їх не можна перевозити і потрібно постійно підтримувати сталу температуру, то російські майстри роблять з дешевшого воску, але по якості не поступається + можна транспортувати. Ну за якість не знаю, якісь не дуже вони були. Єдине що запамятовується - це волосся (яке вживляють по волосинці), очі - справжні скляні протези і зуби - порцелянові, такі ж ставлять в сучасній стоматології.
Отже, власне фотографії:
А оце вот я
А оце вот я. Дивно як ця фотка сюди потрапила. Це приблизно той же час - десь на тиждень раніше - святкування дня народження двуюрідного брата в ресторані, зробленому під селянську хату. І тут пригинатися потрібно, я ж наче і не такий високий. Місце - Кременчуг.
Експозиція невелика, близько 50 експонатів... Про кожного травили якусь історію. Спробую згадати що зможу...
Значить як робляться експонати: кожен музей має свою методику виготовлення, яку тримає в секреті. Якщо експонати в Музеї Мадам Тюссо в Лондоні виготовлені з високоякісного альпійського воску - їх не можна перевозити і потрібно постійно підтримувати сталу температуру, то російські майстри роблять з дешевшого воску, але по якості не поступається + можна транспортувати. Ну за якість не знаю, якісь не дуже вони були. Єдине що запамятовується - це волосся (яке вживляють по волосинці), очі - справжні скляні протези і зуби - порцелянові, такі ж ставлять в сучасній стоматології.
Отже, власне фотографії:
) в зал зайшов якийсь п'яний чоловік і відразу побіг до Путіна і вирішив відплатити йому за все хороше, від удару в пику, скульптура впала на плече Петра 1, який сидів поруч, і відлетів шматок вуха. В цей же день Путін проводив показові виступи по дзюдо і пошкодив вухо. Не знаю наскільки то правда, але повірити можна.
А оце вот я
А оце вот я. Дивно як ця фотка сюди потрапила. Це приблизно той же час - десь на тиждень раніше - святкування дня народження двуюрідного брата в ресторані, зробленому під селянську хату. І тут пригинатися потрібно, я ж наче і не такий високий. Місце - Кременчуг.
-
-
25.11.2006 в 20:57Оце вона така маленька (ще й на височенних каблуках). Я мусив пригинатися щоб в кадр потрапило більше ніж лише голова цієї мадам.
А, хто це? Ніяк не можу впізнати її.
-
-
25.11.2006 в 21:13Гандзю, мені щось останнім часом складно стало визначати серйозно ти говориш чи ні... От і зараз не знаю...
Гаразд, скажу - Мадонна.
-
-
25.11.2006 в 21:47Не тобі одному складно це робити. Я питала серйозно.
Гаразд, скажу - Мадонна
Чесно, я її невпізнала.
-
-
25.11.2006 в 23:35Значить вона не так і добре вийшла...
-
-
26.11.2006 в 15:38-
-
26.11.2006 в 15:48Я сам туди випадково потрапив... Реклами майже нема ніде.
Ну "плач" тут ні до чого - треба було просто послухати як я казав в свій час - Гандзю за ручку і не тільки в музеї б побували... хоча то не пізно в будь-який інакший час зробити...
-
-
26.11.2006 в 15:51